Affordable Access

Проблема вмотивованості фразеологізмів (на матеріалі англійської мови)

Authors
Publisher
Київ: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”
Publication Date
Keywords
  • P Philology. Linguistics

Abstract

<4D6963726F736F667420576F7264202D20D8E8EBE5EDEAEE20CE2EC02ECFD0CEC1CBC5CCC020C2CCCED2C8C2CEC2C0CDCED1D2B220D4D0C0C7C5CECBCEC3B2C7CCB2C2> Шиленко О.А. аспірант Житомирський державний університет імені Івана Франка ПРОБЛЕМА ВМОТИВОВАНОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ) Фразеологія будь-якої мови несе в собі відбиток культури та історії народу, його ментальності та мудрості. Вона тісно пов’язана з фольклором, передає національний колорит та фантазію носіїв мови, хоча часто має досить наївний характер з точки зору уявлень про світ. Вмотивованість фразеологізмів як наукова проблема посідає чільне місце серед питань, які все ще хвилюють дослідників даної сфери. Існує багато теорій та думок щодо вищезгаданої проблеми, ця стаття буде спробою узагальнити досвід науковців у галузі. Хоча фразеологічне значення відрізняється від лексичного, з моменту входження його в мовну систему воно підкоряється тим самим законам, що і значення слова [Черданцева 1996, 58]. Перш з все, подамо визначення поняттю мотивація. На думку деяких вчених, існують два терміни: мотивація та вмотивованість, і їх слід розмежовувати. „Мотивація – це цілеспрямований процес, а вмотивованість – бажаний результат відображення в лексичній одиниці засобами мови визначеної ознаки (ознак) денотата, що входить (входять) до корпусу ознак його лексичного значення” [Д’яков... 2000, 83]. Поняття вмотивованості тісно пов’язане з поняттям внутрішньої форми слова. Часто поняття мотивації та внутрішньої форми слова ототожнюють [Энциклопедия Кругосвет]. Будь-яка лексична одиниця має внутрішню форму, однак не кожна лексична одиниця є вмотивованою. Термін внутрішня форма слова був введений О. Потебнею і означав „образ імені”, „найближче етимологічне значення слова, той засіб, яким виражається зміст”, тобто це ознака плану вираження, яка проектується у план змісту [Селіванова 2006, 70]. Отже, у похідних словах внутрішня форма досить прозора і легко вгадується, для непохідних слів важливе з

There are no comments yet on this publication. Be the first to share your thoughts.