Affordable Access

Мовна гра як засіб інституалізації соціальних мереж

Authors
Publisher
Мовна гра як засіб інституалізації соціальних мереж // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія: Зб. наук. пр. – № 1 (13). – К.: Вид-во Нац. авіац. ун-ту «НАУ-друк», 2011. – С. 88-92
Publication Date

Abstract

Тому зосередимо увагу на дослідженні таких понять як „гра”, „мовна гра”, „мовна гра в науці” Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Філософія. Культурологія: Зб. наук. пр. – № 1 (13). – К.: Вид-во Нац. авіац. ун-ту «НАУ-друк», 2011. – С. 88-92 С.М. Ягодзінський, канд. філос. наук, доцент МОВНА ГРА ЯК ЗАСІБ ІНСТИТУАЛІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ Гуманітарний інститут Національного авіаційного університету Розглядається феномен мовних ігор крізь призму інституалізації сучасних комунікативних мереж. Вступ Мережі, як спосіб взаємодії і комунікації, метод інтеграції суспільства і джерело конфліктів інтересів, існували завжди. Торговельні шляхи, морські маршрути, системи оповіщення і символіки, економічний, політичний і релігійний взаємовпливи с давніх-давен відомі як невід’ємні складові розвитку людства. У різних проявах мережа була перманентно інтегрована в суспільний простір і час, визначала їхню метрику, розподіляла континуальні і дискретні стани. Бути поза мережею означало знаходитися поза суспільним буттям, поза цивілізаційним прогресом, поза культурою, в області хаосу і невизначеності. Недаремно шлях більшості народів, націй, держав йшов від дрібних, розрізнених спільнот до більш складної соціальної структури, від варварства до цивілізації. Водночас відмінні етно-політичні, соціально-економічні реалії регіонів світу утверджували ідею неоднорідності соціального простору. Соціокультурна складової мережевої суспільної архітектури практично не розглядалася. Лише в політекономічних роботах Дж. Локка й А. Сміта вперше окреслюються перспективи побудови більш гнучкої моделі суспільного простору на основі інтеграції мереж різної орієнтації – від виробничих до політичних. Мережа стала зручним методом задоволення матеріальних і комунікативних потреб, унаслідок чого її нерідко інтерпретували як «кровоносні» судини суспільних процесів. З кінця ХVІІІ ст. мережа стала самостійним об’єктом окр

There are no comments yet on this publication. Be the first to share your thoughts.